Соціологічне дослідження “Шляхи підвищення кількісно-якісних показників набору до вищих військових навчальних закладів” проведено з 20 березня по 22 травня 2009 року.
Метою дослідження стало визначення шляхів підвищення кількісно-якісних показників набору до вищих військових навчальних закладів.
Всього було опитано – 3400 респондентів, що забезпечило помилку вибірки на рівні 1,5 %.
Реалізація завдань провідних напрямків трансформації та розвитку Збройних Сил України, зокрема підготовки офіцерських кадрів, вимагає переходу на цільове планування зорієнтоване на результат. Істотною проблемою є відсутність надійних механізмів, пов'язаних з реалізацією національних і відомчих програм з військово-патріотичної освіти та виховання населення України, підвищення престижу військової служби серед молоді.
За результатами соціологічного дослідження зроблено такі висновки:
- наявність серед молоді сталих переконань, що Збройні Сили України є невід’ємним атрибутом державності та необхідним інститутом державної влади . Так, майже 95%, вважає, що Україна повинна мати власні збройні сили як символ державної незалежності та суверенітету (44,14%), чинник зовнішньої безпеки (40,00%), чинник безпеки внутрішньої (24,84%);
- позитивне ставлення до військової служби переважає негативні оцінки, більшість опитаних сприймає службу у Збройних Силах України, як школу життя (44,64%), можливість загартуватися фізично і духовно (43,94%) та можливість для самореалізації (13,76%);
- серед негативних відповідей переважає думка, що це даремно втрачений час (6,09%), загроза життю і здоров’ю (2,41%) та розлука з рідними і близькими (2,54%);
- засобом позитивного впливу на ставлення до військової служби є начальна військова підготовка в школі (технікумі) та підготовка за військовими спеціальностями в осередках ТСОУ. Серед тих, хто проходив підготовку в осередках ТСОУ тих, хто ні за яких умов служити не хоче, тільки 4,85% проти 13,33% в цілому по масиву та більше бажаючих проходити військову службу за контрактом 26,21%, вступити до вищих військових навчальних закладів 10,19%;
- низький показник надання інформації про Збройних Сили України та військову службу військкоматів (14,97%) свідчить про недостатній рівень їх залучення до поширення інформації про Збройні Сили України та військову службу, в той час, як основними джерелами інформування про Збройні Сили України та військову службу є колишні військовослужбовці (46,80%) та найближче оточення (товариші, друзі рідні та близькі) – 45,53%;
- незадовільні обсяги отримання інформації через кінофільми – 7,67%; газети, журнали – 2,98%; книги – 1,97% свідчать, що механізми залучення сторонніх структур (громадські організації, бізнес, діячі культури, мистецтва, письменники тощо) до розповсюдження інформації про Збройні Сили України не відпрацьовані;
- переважна більшість молодих людей бажають отримувати більше інформації про Збройні Сили та військову службу(78,27%), перевага в отриманні інформації надається військовослужбовцям, що зараз проходять службу (50,70%);
- дієвим та низьковитратним кроком в донесені інформації про українське військо до суспільства може стати організація відвідування військових частин та спілкування призовної молоді з військовослужбовцями (16,52% бажаючих);
- п’ята частина опитаних (20,22%) розглядають як перспективу для себе військову службу за контрактом, а ще 6,7% припускають можливість вступу до вищого військового навчального закладу;
- серед призовної молоді у списку пріоритетів щодо умов проходження військової служби першими респонденти визначили можливість для професійного розвитку (26,19%), високий рівень дисципліни і порядку (21,37) та можливість для службового зростання (21,37%), а рівень грошового забезпечення займає лише п’яту позицію (19,38%);
- свідомо-позитивне ставлення молодих людей до вимог військових статутів (більше 75%) свідчить не тільки про розуміння необхідності їх застосування в життєдіяльності війська, але й про готовність в подальшому, в умовах проходження військової служби, дотримуватись їх вимог;
- респонденти, які розглядають можливість вступу до вищого військового навчального закладу, гостріше сприймають виклики часу, що можуть нести загрозу державі (55,24% проти 39,30%), більш позитивно ставляться до свого соціального статусу військовослужбовця Збройних Сил України (69,21% проти 59,27%), сприймаючи час проведений у збройних силах, як школу життя, можливість загартуватися духовно та фізично, самореалізуватися;
- серед респондентів, які розглядають можливість вступу до вищого військового навчального закладу, переважає думка про необхідність та важливість ролі Збройних Сил як символу незалежності та суверенітету, гаранта безпеки держави (56,73%).
- у своєму виборі ті, хто висловлюють бажання вступити до ВВНЗ, у більшій мірі орієнтуються на інформацію отриману від працівників військкомату (20,00% проти 14,97%), а також більш зацікавлені у відвідуванні військових частин та спілкуванні з військовослужбовцями, що зараз проходять службу (22,86% проти 16,52%);
- для призовників, які розглядають можливість вступу до ВВНЗ, пріоритетними є можливість для професійного розвитку (38,1%) та можливість для службового зростання (27,62%);
- більшість молодих людей не зробила відповідного вибору щодо конкретного ВВНЗ (83,53%), що дозволяє зробити висновок про низький рівень поінформованості призовників та військовослужбовців стосовно вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України;
- серед призовників, хто розглядає можливість вступу до ВВНЗ, більше 52% у вільний час займаються спортом, значна частина – з сімей військовослужбовців багато з молодих людей проживають у сільській місцевості;
- думка про вступ до ВВНЗ переважає у юнаків з центральних, південних та східних регіонів України;
- база для залучення до вступу у ВВНЗ існує, але вирішення питання потребує проведення цілеспрямованої роботи з метою впливу на визначену групу молоді.
На сайті розміщено загальні результати соціологічного дослідження. З питань отримання більш детальної інформації Ви можете звернутись до Центру воєнної політики та політики безпеки.
Метою дослідження стало визначення шляхів підвищення кількісно-якісних показників набору до вищих військових навчальних закладів.
Всього було опитано – 3400 респондентів, що забезпечило помилку вибірки на рівні 1,5 %.
Реалізація завдань провідних напрямків трансформації та розвитку Збройних Сил України, зокрема підготовки офіцерських кадрів, вимагає переходу на цільове планування зорієнтоване на результат. Істотною проблемою є відсутність надійних механізмів, пов'язаних з реалізацією національних і відомчих програм з військово-патріотичної освіти та виховання населення України, підвищення престижу військової служби серед молоді.
За результатами соціологічного дослідження зроблено такі висновки:
- наявність серед молоді сталих переконань, що Збройні Сили України є невід’ємним атрибутом державності та необхідним інститутом державної влади . Так, майже 95%, вважає, що Україна повинна мати власні збройні сили як символ державної незалежності та суверенітету (44,14%), чинник зовнішньої безпеки (40,00%), чинник безпеки внутрішньої (24,84%);
- позитивне ставлення до військової служби переважає негативні оцінки, більшість опитаних сприймає службу у Збройних Силах України, як школу життя (44,64%), можливість загартуватися фізично і духовно (43,94%) та можливість для самореалізації (13,76%);
- серед негативних відповідей переважає думка, що це даремно втрачений час (6,09%), загроза життю і здоров’ю (2,41%) та розлука з рідними і близькими (2,54%);
- засобом позитивного впливу на ставлення до військової служби є начальна військова підготовка в школі (технікумі) та підготовка за військовими спеціальностями в осередках ТСОУ. Серед тих, хто проходив підготовку в осередках ТСОУ тих, хто ні за яких умов служити не хоче, тільки 4,85% проти 13,33% в цілому по масиву та більше бажаючих проходити військову службу за контрактом 26,21%, вступити до вищих військових навчальних закладів 10,19%;
- низький показник надання інформації про Збройних Сили України та військову службу військкоматів (14,97%) свідчить про недостатній рівень їх залучення до поширення інформації про Збройні Сили України та військову службу, в той час, як основними джерелами інформування про Збройні Сили України та військову службу є колишні військовослужбовці (46,80%) та найближче оточення (товариші, друзі рідні та близькі) – 45,53%;
- незадовільні обсяги отримання інформації через кінофільми – 7,67%; газети, журнали – 2,98%; книги – 1,97% свідчать, що механізми залучення сторонніх структур (громадські організації, бізнес, діячі культури, мистецтва, письменники тощо) до розповсюдження інформації про Збройні Сили України не відпрацьовані;
- переважна більшість молодих людей бажають отримувати більше інформації про Збройні Сили та військову службу(78,27%), перевага в отриманні інформації надається військовослужбовцям, що зараз проходять службу (50,70%);
- дієвим та низьковитратним кроком в донесені інформації про українське військо до суспільства може стати організація відвідування військових частин та спілкування призовної молоді з військовослужбовцями (16,52% бажаючих);
- п’ята частина опитаних (20,22%) розглядають як перспективу для себе військову службу за контрактом, а ще 6,7% припускають можливість вступу до вищого військового навчального закладу;
- серед призовної молоді у списку пріоритетів щодо умов проходження військової служби першими респонденти визначили можливість для професійного розвитку (26,19%), високий рівень дисципліни і порядку (21,37) та можливість для службового зростання (21,37%), а рівень грошового забезпечення займає лише п’яту позицію (19,38%);
- свідомо-позитивне ставлення молодих людей до вимог військових статутів (більше 75%) свідчить не тільки про розуміння необхідності їх застосування в життєдіяльності війська, але й про готовність в подальшому, в умовах проходження військової служби, дотримуватись їх вимог;
- респонденти, які розглядають можливість вступу до вищого військового навчального закладу, гостріше сприймають виклики часу, що можуть нести загрозу державі (55,24% проти 39,30%), більш позитивно ставляться до свого соціального статусу військовослужбовця Збройних Сил України (69,21% проти 59,27%), сприймаючи час проведений у збройних силах, як школу життя, можливість загартуватися духовно та фізично, самореалізуватися;
- серед респондентів, які розглядають можливість вступу до вищого військового навчального закладу, переважає думка про необхідність та важливість ролі Збройних Сил як символу незалежності та суверенітету, гаранта безпеки держави (56,73%).
- у своєму виборі ті, хто висловлюють бажання вступити до ВВНЗ, у більшій мірі орієнтуються на інформацію отриману від працівників військкомату (20,00% проти 14,97%), а також більш зацікавлені у відвідуванні військових частин та спілкуванні з військовослужбовцями, що зараз проходять службу (22,86% проти 16,52%);
- для призовників, які розглядають можливість вступу до ВВНЗ, пріоритетними є можливість для професійного розвитку (38,1%) та можливість для службового зростання (27,62%);
- більшість молодих людей не зробила відповідного вибору щодо конкретного ВВНЗ (83,53%), що дозволяє зробити висновок про низький рівень поінформованості призовників та військовослужбовців стосовно вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України;
- серед призовників, хто розглядає можливість вступу до ВВНЗ, більше 52% у вільний час займаються спортом, значна частина – з сімей військовослужбовців багато з молодих людей проживають у сільській місцевості;
- думка про вступ до ВВНЗ переважає у юнаків з центральних, південних та східних регіонів України;
- база для залучення до вступу у ВВНЗ існує, але вирішення питання потребує проведення цілеспрямованої роботи з метою впливу на визначену групу молоді.
На сайті розміщено загальні результати соціологічного дослідження. З питань отримання більш детальної інформації Ви можете звернутись до Центру воєнної політики та політики безпеки.
