На Рівненщині закінчився польовий вихід розвідувального підрозділу 29-го окремого розвідувального батальйону з технічними засобами.
Протягом тижня військовослужбовці удосконалювали майстерність з вогневої, тактико-спеціальної та фізичної підготовки, військової топографії. Дії розвідників відпрацьовувалися до автоматизму, навчання відбувалося за принципом “від простого до складного.
Тиждень тому розвідники отримали завдання здійснити комбінований 30-кілометровий марш-кидок від місця дислокації військової частини до населеного пункту поблизу Рівненського загальновійськового полігону. Частину шляху подолали пішки, решту 20 кілометрів – на лижах.
– Це був перший такий марш за останні роки, – розповів заступник командира батальйону з виховної роботи майор Олександр Василенко. – Всім було непросто, але, незважаючи на 25-градусний мороз і фізичні навантаження, бойовий дух розвідників не згасав, відбулися усі заплановані заняття.
Командування військової частини зробило так, щоб цей захід бойової підготовки пройшов неординарно. Зокрема, були ускладнені всі підготовчі вправи та вправи навчальних стрільб зі стрілецької зброї.
– Для стрільби з пістолета Макарова і пістолета безшумного 9-міліметрового ми використовували нестандартні мішені, – розповів керівник на навчальному місці капітан Дмитро Пікус. – Специфіка служби розвідників вимагає постановки їм складніших завдань – зокрема, не просто уразити противника, а влучити в певні частини тіла – голову, руку тощо. Саме ці питання відпрацьовувалися на мішенях власної розробки.
Важливим елементом виходу на полігон стала й тактико-спеціальна підготовка. Розвідувальні групи по 7-8 військовослужбовців діяли на значній відстані від “своїх”. Виконуючи завдання в інтересах армійського корпусу, вели спостереження за противником, здійснювали розвідку місцевості та потенційних небезпек для основних сил.
У зв’язку з цим, як наголосив керівник виходу на полігон майор Петро Романюк, у частині протягом бойового навчання значна увага приділялася розвитку фізичної витривалості особового складу, навичок виживання у складних умовах, вміння надати першу медичну допомогу. Солдат вчили, як у сильний мороз грітися, утримувати температуру тіла, правильно їсти, спати. Такі знання можуть врятувати життя не лише на полі бою.
Цікавим було заняття з обладнання місця для днювання. Аби ніхто не наскочив на них зненацька під час відпочинку, розвідники залишали за собою сюрпризи – розтяжки, міни та снайперів. Поки одні охороняли підходи, другі обладнували місце, готували їжу, визначали подальші завдання. Відпочивали по черзі.
– У полі для розвідника головне – бажання самовдосконалення, погода та обставини – не аргументи, – зазначив солдат військової служби за контрактом Андрій Хайнацький. – До виходу на полігон ми два тижні тренувалися у частині. У полі непросто, де в чому доводиться себе пересилювати, але усі тримаються. Служити у розвідці – почесно, тут загартовуєш не лише тіло, а й дух.
За матеріалами: військова панорама
