Україна і США можуть підписати угоду про гарантії безпеки до липневого саміту НАТО у Вашингтоні. Але сьогодні для України найважливішим є голосування в Конгресі за пакет фінансової допомоги.
Про це заявила віце-прем'єр, міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
За її словами, відповідні переговори з США щодо гарантій безпеки проводилися на рівні заступника керівника Офісу президента Ігоря Жовкви.
Як ви знаєте, Андрій Єрмак підтримує постійний зв’язок з Джейком Салліваном (радником президента США з питань нацбезпеки, - ред.). Тобто з тактичної точки зору переговори проведені, стратегічно ухвалена декларація. Це рішення може бути ухвалене раніше", - зауважила Стефанішина.
Вона підкреслила, що наразі основна увага України зосереджена на більш нагальних рішеннях, яких потребує український народ та українські військові.
"Ми маємо спочатку вижити, а далі вже думати, як гарантувати свою безпеку", - зауважила Стефанішина, додавши, що зараз Україна фокусується на рішеннях, які мають бути ухвалені в березні у Конгресі США.
Вона наголосила, що попри це, гарантії безпеки між Україною та США усе одно будуть підписані.
"Нам потрібно захистити українські міста, нам потрібно, щоб у ППО були снаряди. І це питання життя і смерті. Тому концентруємося на цьому. А гарантії безпеки точно будуть підписані", - наголосила віцепрем’єрка.
Гарантії безпеки для України
Нагадаємо, 12 січня Зеленський та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписали двосторонню угоду в сфері безпеки. Це був перший безпековий договір у рамках домовленостей, які було узгоджено під час саміту НАТО у Вільнюсі між Україною, членами G7 та державами, що до них приєдналися.
Також 16 лютого під час поїздки Зеленського до Німеччини і Франції з цими країнами були підписані безпекові угоди.
Про ці документи союзники домовилися ще на саміті НАТО у Вільнюсі у 2023 році. Тоді майбутні двосторонні договори подавалися як своєрідна заміна запрошенню до НАТО, якого домагався президент Володимир Зеленський, але так і не отримав. При цьому Київ розраховує підписати їх не лише з членами Альянсу, а загалом із майже 30 країнами.
Ці угоди мають посилити оборону України військовою допомогою на роки вперед, допомогти їй перезапустити оборонну промисловість та підготуватися до членства в НАТО.
Але в цих угодах немає зобов'язань на кшталт статті 5 статуту НАТО про колективну оборону (тобто "я воюю за тебе, ти - за мене"). А всі зобов'язання, які беруть на себе західні союзники (допомагати Україні зброєю, грошима та "підтримкою реформ"), приблизно відповідає тому, що вони й так зараз роблять.